• slide_gromad
  • slide_gromad2

Інтерв’ю

 width= Державна інспекція навчальних закладів має чітко визначені законодавством завдання. Основне – це перевірки діяльності навчальних закладів, вивчення роботи управлінь та департаментів освіти. За словами її очільника Руслана Гурака, 90% часу інспектори ДІНЗ приділяють саме цим питанням. Решту часу спрямовують на вдосконалення роботи: щоб побачити цілісну картину, зокрема, проводять моніторингові дослідження.


– Державна інспекція навчальних закладів змінює своє обличчя – стає відкритішою, – стверджує Руслан Васильович. – Сьогодні ДІНЗ нікого не карає й не притягує до відповідальності. Наше завдання – виявити порушення, які є в роботі навчального закладу і дати рекомендацію органу управління освіти (або власнику), щоб ці недоліки усунути. І лише у деяких (кричущих!) випадках – притягти керівника такого навчального закладу до відповідальності, анулювати ліцензію.

Але ми побачили, що точкові перевірки не змінюють і не трансформують систему. Тож щоб побачити реальний стан справ, ми вирішили зробити загальний моніторинг усіх ланок системи освіти: вищої, загальної середньої, професійно-технічної, позашкільної. Отже, ми побачили як цілісну картину, так і особливості кожного навчального закладу. Я впевнений, саме таких даних бракувало для гарних управлінських рішень на місцях.

– Чим зумовлена необхідність появи нової редакції актів перевірки навчальних закладів?

– Акти, які складаються за результатами перевірок, є уніфікованими. Як правило, час від часу вони оновлюються. Чинні уніфіковані акти не змінювалися впродовж декількох років. У той час, коли абсолютно змінився Закон «Про вищу освіту», ліцензійні умови, нормативні документи, які стосуються умов та правил прийому, положень про ті чи інші документи, які мають бути в навчальному закладі… У зв’язку з цим постала гостра необхідність змінити уніфікований акт – він має відповідати сучасному стану чинного законодавства.

 Які принципові зміни були внесені в акти перевірки?

– В Україні суттєво змінився Закон України «Про вищу освіту»: і як наслідок нова редакція акта враховує конкретні речі, викладені в Законі. Вони стосуються, наприклад, суміщення адміністративних посад, міжнародного співробітництва, академічної доброчесності. Усі ці положення нині знайшли відображення в актах перевірки. Значна частка питань стосується наявності та дотримання вищими навчальними закладами власних положень та порядків. Відтепер інспектор, який перевірятиме навчальний заклад, отримає можливість не лише заповнювати статистичні дані – ставити хрестики, плюси й мінуси та констатувати порушення законодавства, а й одночасно вивчати особливості організації освітнього процесу, патріотичного виховання, наукової роботи та міжнародного співробітництва кожного окремого навчального закладу.
     Як вже зазначалося,  в Україні суттєво змінилися ліцензійні умови. Отже,  великий блок змін в актах перевірки пов’язаний із закладенням нових критеріїв, які відповідають ліцензійним умовам щодо діяльності навчальних закладів.

– Розкажіть про особливості моніторингових досліджень, проведених ДІНЗ.

– Завжди виникає питання: чи є «живою» інформація, яка є в Державній службі статистики чи Міністерстві освіти і науки? Чи відповідає вона дійсності? Саме Державна інспекція навчальних закладів може актуалізувати ці дані з погляду державного нагляду і контролю в Україні.

Що стосується науково-педагогічних показників, то – так! – виші можуть «прикрашати» реалії у документах про ліцензування й акредитацію. Саме ці матеріали ми й перевіряємо. Усі мають пам’ятати: подання неправдивої інформації є підставою для анулювання ліцензії.

Проведення моніторингових досліджень – це функція багатьох інституцій, зокрема при Міністерстві освіти і науки. Проте вони мають інші критерії для освітньої статистики. У Положенні про діяльність ДІНЗ передбачено проведення моніторингу навчальних закладів (аналізу їх діяльності): закладені якраз ті питання, які базуються на проведених перевірках. Тому саме ці показники є дуже важливими.

– Нещодавно був прийнятий новий санітарний регламент для дитячих садків. Чи зумовить це появу чи вилучення певних пунктів з актів перевірки дитсадків?

– Під час роботи з уніфікованим актом у сфері дошкільної освіти ми врахували нові вимоги до діяльності дитячих садків, які відкривають багато можливостей для дошкільних навчальних закладів. У цій сфері дуже важливо мати лояльні норми для того, щоб розвивати, зокрема, мережу приватних дитячих садків, що сприятиме вирішенню проблеми нестачі місць у комунальних дошкільних начальних закладах.

– Чи запрошували до обговорення проектів актів перевірки представників громадськості?

– Так. До обговорення уніфікованих актів активно долучилися всі представники громадської ради при ДІНЗ. Я впевнений: чим більше зацікавлених сторін братимуть участь в обговоренні, тим краще буде для системи освіти в цілому. Радію з того, що представники громадськості небайдужі до проблем освіти, ми запрошуємо їх до співпраці. До речі, відколи я прийшов на цю посаду, мої двері в кабінеті завжди відчинені. Будь-яка людина, який приїздить до Держінспекції, може зайти до мене особисто, щоб обговорити ту чи іншу проблему.

– Руслане Васильовичу, які напрямки розвитку ДІНЗ є визначальними?

– Ми закладаємо на майбутнє чимало перспектив, зокрема – кардинальну зміну системи державного нагляду (контролю) у сфері освіти з урахуванням міжнародного досвіду. Ми бачимо інспекцію абсолютно новою: ближчою до людей, із територіальними підрозділами, яка матиме інші методики для проведення перевірок. Вона може змінити свою назву – стане центральним органом із забезпечення якості освіти. До речі, такі пропозиції вже закладені в проекті Закону України «Про освіту».

У нас є дуже багато цікавих ідей – як ми трансформуємо систему державного нагляду і контролю в Україні. Це важливо, особливо в умовах децентралізації.

Дарина МАТАТ, «Освіта України»

ЛІХТАРИК: 



   

 

 

Гаряча лінія ДІНЗ: (044) 236-33-29
Деякі розділи сайту працюють у тестовому режимі.