width=

Про європейські підходи до вивчення якості середньої освіти, доцільність зрізів знань після закінчення молодшої і середньої школи та важливість не так відмінних результатів, як позитивної динаміки розповідає керівник Державної інспекції навчальних закладів Руслан ГУРАК.

– Руслане Васильовичу, не так давно на сторінках «ОУ» ми говорили про те, які можливості й перспективи відкриваються для України з набуттям Державною інспекцією навчальних закладів асоційованого членства у Постійній міжнародній конференції інспекцій (The Standing International Conference of Inspectorates, SICI). І ось щойно ви повернулися з Відня, де у рамках цієї конференції проходив міжнародний семінар, присвячений австрійському досвіду в царині поліпшення якості шкільної освіти. Якими є враження від цієї поїздки і чи варто щось із побаченого й почутого запровадити в Україні?

– Справа в тому, що австрійська освітня система історично розвивалася зовсім по-­іншому, ніж наша. Наші освітні системи занадто різні: стандарти загальної середньої освіти абсолютно інакші, інша методика викладання, але що може нас зацікавити стосовно імплементації – це оцінювання результатів навчання. Це так чи інакше робить уся Європа. Що ж до самої конференції, то вона мала назву «Розподіл ролей та зон відповідальності в галузі управління якістю шкільної освіти. Австрійський підхід». Тобто освітяни в Австрії фактично звітували про те, як вони 10 років тому знайшли нові підходи в управлінні якістю шкільної освіти. Вони для цього здійснили дуже багато кроків, і передусім – розробили новий стандарт, який називається SQA. Ми зустрілися із працівниками тамтешнього міністерства освіти, і вони розповіли, як саме запроваджували цей комплекс заходів SQА, аби змінити якість шкільної освіти. До слова, Міністерство освіти Австрії займається тільки загальною середньою і професійною освітою. Вищою освітою опікується інше міністерство – науки та економіки.

У Відні нам вдалося порозумітись із нашим партнером з Литви Відмантасом Джоугайтесом – керівником Національної литовської агенції якості шкільної освіти. Ми домовилися започаткувати між нашою інспекцією та їхньою національною агенцією спільний проект щодо забезпечення якості шкільної освіти, зараз розробляємо стратегічний план співпраці. Сподіваюся, що вже в наступному місяці буде створена робоча група для того, щоб ми могли ефективно реалізувати спільний проект щодо управління якістю в системі шкільної освіти. Ми хочемо, щоб цей проект фінансувався за кошти Європейського Союзу. І таким чином ми скоріше інтегруємо наше законодавство до європейського освітнього простору, використаємо кращі європейські методики, які є в забезпеченні якості в середній освіті.

– Що, на Ваш погляд, найголовніше в австрійському підході до поліпшення якості шкільної освіти, і яку роль тут відіграє інспекція навчальних закладів?

– За якість освіти в австрійській школі відповідають дві особи – директор навчального закладу й інспектор. Тобто інспектор не тільки контролює школу, а і разом з директором застосовує всі заходи для покращення якості освіти. Вони вимірюють її через так званий Федеральний інститут педагогічних досліджень інновації та розвитку системи шкільної освіти. Ця установа здійснює оцінку результатів навчання – щось на зразок нашого Українського центру оцінювання якості освіти. Але, на відміну від нас, вони проводять таку оцінку в 4 і 8 класах, тобто наприкінці початкової та основної школи, раз на чотири роки. Оцінюються знання з німецької мови та математики. У старшій школі вони планують проводити тест із 4 дисциплін, серед яких: фізика, біологія, хімія. У рамках конференції ми відвідали школу Шпальартгассе, і її директор показав, як це виглядає на практиці. Ось, наприклад, зробили вони так звані зрізи знань у четвертому класі. Я бачив документ, у якому зафіксовані результати учнів цієї окремо взятої школи і поруч – загальноавстрійський результат. Так от, показники цієї школи були набагато нижчими, ніж у цілому по країні. Але директор закладу пояснив: у цьому немає нічого страшного, бо головний показник стоїть у кінці документа – стрілочка угору. Символ означає, що школа покращує результати навчання, а це – найголовніше. Якщо стоїть «0», це свідчить про те, що школа «товчеться на місці», а стрілочка вниз уже є вельми тривожним сигналом, бо означає, що результати погіршуються. В такому разі «вмикається» вже інспекція навчальних закладів. Тобто приходить інспектор і дивиться: що не так у школі, чому якість знань знижується? Тому ці символи у кінці документа для них дуже важливі: директор кожної школи орієнтується саме на такі показники і відповідно до них вирішує, як йому змінювати програми чи вчителів і що зробити для того, аби стрілочка «дивилася» вгору, а не вниз. Такі зрізи знань – дуже важливий елемент у справі поліпшення якості освіти.

– Справді гарна ідея – якщо не враховувати зіпсованих нервових клітин випускників початкової та основної школи, котрі у такому юному віці практично складають ЗНО, і не брати до уваги додатковий головний біль їхніх батьків.

– У тому-то і справа, що отримані результати цього оцінювання для учня не мають значення! Це виключно результат роботи вчителя і школи. Тому за нього переживають не учні, а вчителі. І керівництво школи. А відтак – намагаються його покращити. Батьки, звичайно, можуть поцікавитися успіхами своїх дітей, ці дані є на відповідному сайті, де кожен учень має свій код, але, за словами нашого співрозмовника – директора школи Шпальартгассе, – тільки 30–40 відсотків батьків цікавляться результатами своїх дітей. Бо вони щодо оцінювання ні на що не впливають. Фактично, такі дослідження – це екзамен для вчителя, а не для учня. І саме це – той досвід, який ми маємо запровадити в Україні. Принаймні зробити перші кроки для того, щоб започаткувати оцінювання результатів навчання після закінчення початкової й основної школи. Це, я вважаю, – найперші завдання, які ми мусимо реалізувати в межах нашої інспекції.

– Хочу уточнити: ці дослідження проводитиме ДІНЗ чи УЦОЯО?

– Ми зараз якраз вирішуємо це питання – хто здійснюватиме таку перевірку в Україні. Взагалі, досвід європейських країн показує, що деякі держави реалізовують це через інспекції, зокрема в Чехії. Коли приїздить інспектор на перевірку, він привозить із собою на флешці завдання і проводить зрізи знань в учнів початкової і старшої школи. Але є досвід і інших країн. Наприклад, французи роблять дистанційний тест для всіх і отримують результати в усій країні одночасно, австрійці – також. Як я вже казав, таку перевірку там робить федеральний інститут, схожий за функціями на наш УЦОЯО. Ідея запровадити це в Україні від початку належить нам, тому цей процес мусить відбуватися виключно в межах інспекції, але на даний момент ми не маємо ані технічної, ані кадрової можливості для проведення таких серйозних скрупульозних досліджень. Єдиний орган в Україні, який має для цього технічні можливості, – це УЦОЯО. Я думаю, що перші кроки ми зробимо спільно з ним. Ми попередньо обговорили з керівником центру Вадимом Карандієм початок спільної роботи щодо оцінювання результатів навчання у початковій і основній школі – для того, щоб ми могли не тільки здійснювати контроль за основними порушеннями, які відбуваються у навчальному закладі, або недоліками в його роботі, а й бачити, як ці порушення й недоліки впливають на результати навчання. Переконаний: контролювати на виході – запізно, це треба робити значно раніше.

– Отже, тестування планується проводити не лише у випускних класах, а у четвертому і дев’ятому – разом із ДПА?

– Так, ми прагнемо саме цього. Бо ДПА нині проводять самі вчителі школи. Нехай вона і залишається. Ми ж хочемо провести незалежне дослідження, яке дасть змогу оцінити якість освіти в кожній окремій школі. Ще раз наголошую: наслідки цього оцінювання жодним чином не впливатимуть на учня. Окрім того, це оцінювання дасть керівникові школи нові знання – він знатиме, що і як йому потрібно покращити. Це є головною стратегічною ідеєю.

Спілкувалася Наталія КУЛИК,

«Освіта України» №26 від 10 липня 2017 року.

 



 


   

 

 

Гаряча лінія ДІНЗ: (044) 236-33-29
Деякі розділи сайту працюють у тестовому режимі.